"Димить собі на роздоріжжі серед віків моє село зеленим каменем наріжним воно в кар’єрах залягло"
Наше село розташоване в довгому яру від «Березняка» до «Левачини». На дні долини сяє нескінченна річка. Від яру, обабіч, відходять, неначе гілки, глибокі рукави й ховаються у вузеньких вулицях: Барановській, Марчаковій, Басиній. Колись серед очерету були ряди ставків, а тепер долини: Шевцова Левада, Лігуткова та Жмудьова вкрилися красивою зеленою осокою.Нижче — Чорнійчин город — пряма чорна стрічка, що тягнеться до Майданюка. Тут, на мосту, вона впадає в нашу річку, назву якої мало хто знає. Її ім’я дуже гарне – Хороша. Але не відомо,чому вона хороша. Чи то вода всередині кристально чиста, що добре, чи то назва походить від нашого поміщика 16 столітті Хорошка. Вода річки Хорошки тече через все село, через Левачину і за селом впадає в нашу вже відому річку Гнилу. По обидва береги Хорошої, майже від самого витоку, тягнуть її діючі джерела Мацькового Яру, городи та долини, не оточені мулом, розкинулися по всій Плебанівці.
Один садок від другого відокремлює тільки ряд верб або вербова вежа. Над берегом річки, з Попової долини, в’ється стежка, що проходить через луки всього села. Йдеш тією стежкою та оглядаєшся, скрізь море зелених верб, садів повних слив, груш і яблунь. Під деревами росте картопля і буряк, упереміш із квасолею. У верхів’ї річки Хорошої, біля садиби Івана Горенюка тягнеться через берег вербовий паркан і виходить широке гілля. Вербові кілки, щільно встромлені в землю, перетворилися на високі верби. Кажуть, колись тут у мокрій землі і пустила коріння Цабакова верба і розпустила гілля…
Майже всі вулиці Плебанівки навмисно обсаджені вербами та ясенями. Все село ніби в розкішному провулку. Коли сонячний туман обсипає згори сріблом і золотом, то весь яр через село неначе вкривається зеленим морем, яке звідкись підіймається й топить усе навколо. Бачиш, не надивишся, дихаєш, не надихаєшся тим чистим, гарячим і запашним повітрям. Біля долини розкинулася здорова, стара, розкішна дика груша. Вона практично розкинула лози на картопляних і бурякових грядках. Їй понад сто років. За селом річка Хороша впадає в русло річки Гнила, утворюючи при впадінні великий і широкий став. Навколо ставка стрімко шугали щойно посаджені берізки, шелестіли ніжним листям і збілілими на сонці стовбурами, як полотно. На ставку плаває маленький острівець
